Моя Україна

Моя Україна - у світі така є країна,
Мене пощастило отут народитися, жити,
Бо серце моє Україні духовної винне,
І хочеться, поки живу, все для неї зробити.

Щоб квітла завжди у проміннях серцевого сяйва
Усіх її діток: щасливих, розумних, вродливих,
Як простори неньки самої і казка не зайва -
Її описати в водоймах, лісах, скелях, нивах.

Обіймемо ніжно турботливо неньку всі разом,
Якщо хтось не любить вітчизну – негідна істота,
Та будьмо всі разом, бо прагнемо щирого щастя,
 І будемо всі ми найкращі її патріоти!

БАЛЬНИЙ РОМАНС

Знов мороз доторкнувся зраділо міцний та містичний
До небес, до землі, до хатин, до людей, до сердець,
Він палкої любові жадає у кожному січні,
А у лютому з ним вічно бродить проноза вітрець;

Хуртовини сміються уголос занадто зухвало,
Заграють зі снігами, танцюють привільно фокстрот,
Снігова королева щорічний свій бал влаштувала,
І бажає, щоб з нею завжди розважався народ;

Навкруги танцювальний майданчик у блискітках краплях,
Деренчать всі гілки як у люстрах прозорий кришталь,
Небо зоряне наче свічки тріпотять в канделябрах,
Грає вітер пісні як справдешній чуттєвий скрипаль;

Місяць красень усім заправляє з небесної сцени,
Скрипить палочкой чутно і чуйно мороз диригент,
Він махає з натхненням та рве на собі свої вени,
Розривається хор хуртовин донестями ущент;

Всі виконують ролі природні, як личить, сумлінно,
Бал триває всю ніч, сонце вранці підтримує їх,
Та гадають усе, в чому їхня настільки провина,
Що ховаються люди по нудних домівках своїх?

Приспів:

Не було би цих явищ природних в країнах у світі,
Не було б нічого, тільки літо й трохи весни,
Хто би знав, що є лютий, мороз, снігопад, скляний вітер,
Хто би міг полюбити весну або літо, як ми?

Рецепт счастья от Хабаровска или любого другого города мира

ПЕРЕВОД СТИХА

Lawrence Ferlinghetti
Recipe For Happiness Khaborovsk Or Anyplace

One grand boulevard with trees
with one grand cafe in sun
with strong black coffee in very small cups.

One not necessarily very beautiful
man or woman who loves you.

One fine day


Картина Винсента Ван Гога

Весь в деревьях роскошный бульвар,

Там под солнцем есть гранд кафе-бар,

Кофе, чёрный и крепкий напиток,

Подаётся в «напёрстках», обвитых

Пеленой золотого дурмана.

Пусть не так уж красив, без обмана,

Будет тот, кто полюбит тебя,

Но в тот миг превосходного дня!