Мысли вслух

Доброго времени дня и ночи! Я рада, что Вы имеете желание читать мои МЫСЛИ ВСЛУХ, но более того, когда Вы тут же высказываете свои в виде комментариев!

пятница, 30 декабря 2011 г.

Перевод стиха Томаса Гуд " From Past and Present"



Из «Прошлого и Настоящего»


Вспоминаю дом с оконцем,
Где родился, всё в нём мило,
Куда радостное солнце
Поутру к нам заходило;
Раньше ни на миг, точь-в-точь,
День оно не продлевало
Нынче чаще хочу ночь,
В коей сердце б замирало.

Вспоминаю розы с малку:
Красные и белым цветом,
В чашах лилии, фиалки,
Все были прошиты светом!
И малиновку в сиренях,
Где гнездилась; и ракитник -
Брат садил на день рожденья,
Дерево поныне видно!

Помню я качели те же,
Где катался, что есть силы,
Думал, воздух вольный, свежий
Унесет на своих крылах;
Дух, как пух, был неуёмен,
А теперь, как груз; едва ли,
Летом воды водоёмов
На лице жар остужали.

Помню я, перед глазами:
Ели тёмные, большие;
Думал, рядом с небесами
Елей стройные вершины:
Думал я так в детстве, раньше,
А сейчас – не тот уж пыл,
Так как я от неба дальше,
Чем когда мальчишкой был.


Thomas Hood
(1799 - 1845)


I remember, I remember
The house where I was born,
The little window where the sun
Came peeping in at morn;
He never came a wink too soon
Nor brought to long a day;
But now, I often wish the night
Had borne my breath away.

I remember, I remember
The roses, red and white,
The violets, and the lily-cups
Those flowers made of light!
The lilacs where the robin built,
And where my brother set
The laburnum on his birth-day,
The tree is living yet!

I remember, I remember
Where I used to swing,
And thought the air must rush as fresh
To swallows on the wing;
My spirit flew in feathers then
That is so heavy now,
And summer pools could hardly cool
The fever on my brow.

I remember, I remember
The fir trees dark and high;
I used to think their slender tops
Were close against the sky:
It was childish ignorance,
But now 'tis little joy
To know I'm farther off from Heaven
Than when I was a boy.

четверг, 29 декабря 2011 г.

Новий Рік в моїй єдиній Україні



Вже вечір за краєм та йде ніч чарівна,
Ялиночка сяє, розкішна царівна,
Хрещатик вдягнувся у сніг і вогні,
Країно, готуйся у казку піти

Із Дідом Морозом, Снігуркою разом;
Новий Рік в дорозі, сліди його в стразах,
Пройшов вже чимало шляхів та земель,
До нас завітало… маленький, як ельф,

Це справа в зростанні, але він все може,
Здійснити бажання, якщо хтось спроможний
Сміятися лунко, радіти, як слід,
Мов діти в малюнках цілують весь світ;

Снігурка грайлива все ковзати любить,
Мороз тільки сивий сурмить в свої труби,
Збирає тварин всіх – вітати людей,
Вона на Дніпрі: сміх, бо тішить дітей;

Усі подарунки в мішку за плечима,
Дідуся подумки усіх знає чино,
Працює хто гарно, а хто мов напасть,
Нічого він марно нікому не дасть;

Отож, зустрічаймо Новий Рік і Євро!
В нас все буде файно, я знаю напевно!!
Чекаємо тільки одних перемог!!!
Хто вірить настільки, тим все дає Бог!!!!

P.S.

Рік двадцять дванадцять це рік високосний,
А ще, сестри, братці, Дракона, й не просто:
Він аж вогнедишний, і чорний, з води,
Та щоб усе вийшло, єднаймося всі!!!!!



понедельник, 5 декабря 2011 г.

ПОЭТУ

Атласом льются добрые слова,
Надежды в них, как розы расцветают,
Так я возьму одну из них, что с краю,
Открытостью наполнена она.
Нам не нужны из крутизны пути,

Дороги, что ведут в тупик надёжный,
Однажды став на перекрестке сложном,
Бороться всё же --- продолжаем мы.
Рассвета можно жизнь всю ночь прождать,
Ых - не ругайся, если руки сбиты,
Йод всё прижжет, все вымрут паразиты
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

ТЕБЕ - и мне - нам что ли привыкать???